|
Зустріч із Борисом Забарком у Музеї Шолом-Алейхема у рамках проєкту "Фронт і Тил"
Незважаючи на важкі умови воєнного стану, незручності, пов'язані з відключеннями світла, багато людей прийшло 7 червня на зустріч із Борисом Забарком до Музею Шолом-Алейхема.
Зустріч відбулася у рамках соціально-культурного проєкту Музею "Фронт і Тил", мета якого - висвітлення та популяризація формування новітніх соціально-культурних зв’язків в українському суспільстві під час війни.
Борис Забарко - дослідник всесвітньої історії і голова Асоціації колишніх в'язнів ґетто та нацистських концтаборів, автор багатьох книг.
У роки нацистської окупації Борис Забарко сам був в’язнем Шаргородського ґетто Вінницької області. Вже понад 20 років він збирає історичні матеріали та записує спогади вцілілих під час Голокосту. У своїх працях Борис Забарко надає сухим фактам і цифрам людське обличчя. Адже особисті розповіді жертв трагедії передають цей болісний досвід значно об’ємніше, ніж документи й артефакти.
У книгах Бориса Забарко зібрано спогади колишніх в’язнів нацистських концтаборів і ґетто. Це - свідоцтва про долю українського єврейства в роки Другої світової війни, про відносини між євреями і представниками інших національностей. Ці спогади - частина пам’яті народу, яки мають наукове і виховне значення.
Забарко переконливо доводить, що тяжкі травматичні події мають довгострокові наслідки та передаються через покоління.
На думку Бориса Михайловича, на наших очах розвиваються драматичні конфліктні ситуації у світі. Однією з головних причин конфліктів - це тягар попередніх травм. Об'єктивне вивчення травматичних подій минулого є важливим чинником успішного вирішення насильницьких конфліктів сьогодення.
|
