Департамент культури КМДА | Музей історії Києва

Facebook (сторiнка) | Facebook (група) | Telegram | YouTube



	© Музей Шолом-Алейхема - Sholom-Aleichem Museum


	При повному або частковому використанні матеріалів сайту Музея Шолом-Алейхема посилання / активне посилання на нього обов'язкове. When using materials of the Sholom-Aleichem Museum website in full or in part, the reference or the hyperlink to it is obligatory. Створення та підтримка сайту - Creation and support of the website: Rafael Litvin

Контакти - Contacts | Графік роботи - Working schedule | Квитки - Tickets

До 100-річчя академіка Ісаака Михайловича Трахтенберга

Михайло Ваксман, старший науковий співробітник Музею Шолом-Алейхема

Ісаак Трахтенберг (1923-2023) - науковець, викладач, засновник нового напрямку у сфері медичної гігієни та токсикології. Його дослідження та рекомендації зберегли життя та здоров`я багатьом людям. За роки викладацької та наукової діяльності в Київському медичному університеті він випустив тисячі студентів і підготував понад шістдесят науковців. Академік Трахтенберг був талановитим публіцистом і літератором, автор великої кількості книг і статей. Як громадський діяч він багато років був головою Клубу творчої інтелігенції ім. академіка В.В. Фролькіса, члени якого активно впливали на розвиток Києва.

Ключові слова: Ісаак Трахтенберг, науковець, публіцист, громадський діяч, Київ.

Mykhailo Vaksman, researcher of the Sholom-Aleichem Museum

To the 100th anniversary of Academician Isaak Mykhailovych Trachtenberg

Isaac Trachtenberg (1923-2023) is a scientist, teacher, founder of a new direction in the field of medical hygiene and toxicology. His research and recommendations saved the lives and health of many people. During the years of teaching and scientific activity at the Kyiv Medical University, he graduated thousands of students and trained more than sixty scientists. Academician Trachtenberg was a talented publicist and writer, the author of a large number of books and articles. As a public figure, he was for many years the chairman of the Club of creative people named after Academician Volodymyr Frolkis, whose members actively influenced the development of Kyiv.

Keywords: Isaac Trachtenberg, scientist, publicist, public figure, Kyiv

В цих тезах, в рамках теми “Людина в історії міста Києва”, представлений ретельний огляд життя та творчості видатного киянина, громадського діяча, відомого вченого-медика - академіка Ісаака Трахтенберга, якому належала виключно важлива роль у створенні окремого напряму в медицині - гігієна та токсикологія в промисловому виробництві. За своє життя академік І.М. Трахтенберг зробив велику кількість наукових відкриттів, навчив і підготував цілу плеяду лікарів і створив наукову школу.

Ісаак Михайлович Трахтенберг народився у 1923 році в Житомирі. З 1926 року жив у Києві. У 1940 році закінчив Київську школу № 44. З 1940 року - студент філфаку Київського університету. У 1941 році стає студентом Київського медичного інституту (КМІ). Після початку Другої світової війни працює на спорудженні оборонних укріплень біля Києва. Потім - евакуація у місто Харків, а згодом - в Челябінськ, де він продовжив навчання в КМІ та працював слюсарем на будівництві оборонного підприємства.

У 1944 р. І.Трахтенберг повернувся до Києва, а в 1946 р. закінчив Київський медичний інститут і був зарахований до аспірантури при кафедрі гігієни праці, якою керував Левко Іванович Медведь, тогочасний директор КМІ. У 1947-1948 роках брав участь у перших повоєнних наукових форумах із профілактичної медицини (XII Всесоюзний і V Український з'їзди гігієністів, епідеміологів, мікробіологів, інфекціоністів). У 1948 році Республіканською протиепідеміологічною комісією призначений уповноваженим з проведення протиепідемічних заходів в Залізничному районі м. Києва.

У 1950 р. І.М. Трахтенберг отримав ступінь кандидата медичних наук і був призначений асистентом кафедри гігієни праці Київського медичного інституту, а згодом став професором цієї кафедри, де працював до 1972 року. За цей час вчений опублікував три монографії, одна з яких присвячена проблемі отруєння ртуттю та ії сполуками, друга—токсикології полімерів, третя— фізіології розумової праці. У 1972 р. він створив й очолив лабораторію промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин на базі Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань МОЗ України. Був також членом секції промислової токсикології проблемної комісії «Наукові основи гігієни праці та профпатології» АМН СРСР.

Очоливши лабораторію, І.М. Трахтенберг став автором низки оригінальних теоретичних та практичних робіт з обґрунтування принципів вивчення впливу на організм факторів малої інтенсивності, експериментального аналізу біологічних закономірностей та механізмів загальних та неспецифічних реакцій організму на зазначені впливи.

Під його керівництвом були виконані роботи з таких актуальних питань, як обґрунтування гігієнічних критеріїв шкідливості, експериментальне вивчення кардіотоксичної дії хімічних забруднювачів, удосконалення принципів та методів клініко-гігієнічних досліджень. Завдяки цим дослідженням були виявлені важкі наслідки уражень робітників і службовців підприємств, зайнятих на видобутку та переробці важких металів і виготовлені різних виробів із синтетичних матеріалів, що сприяло закриттю шкідливих підприємств. Так у Києві були ліквідовані такі підприємства, як “Радикал”, завод “Захід” та ртутна копалина у місті Горловка Донецької області.

Вкрай важливими є дослідження І.М. Трахтенберга про поєднання шкідливих впливів важких металів із радіаційними впливами, які виникли в України після аварії на Чорнобильській АЕС, результати яких стали основою для спеціальної Інструкції для робітників, зайнятих на ліквідації наслідків цієї страшної аварії.

І.М. Трахтенберг опублікував понад 500 робіт, присвячених загальним і окремим проблемам токсикології, гігієни та медичної екології, з яких 18 – монографії та посібники. Під керівництвом І.М. Трахтенберга підготовлено 60 дисертаційних робіт – докторських і кандидатських.

Вченого відрізняла активна громадянська позиція. І.М. Трахтенберг був членом Президії Українського наукового товариства гігієністів, виступав на сторінках друкованих видань з проблем розвитку науки та підготовки наукових кадрів, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, з питань організації та вдосконалення діяльності викладацької та науково-дослідної роботи. Він зробив також багато звернень до владних структур і до ЗМІ з питань міжнаціональних відносин, в яких вчений виступав проти кричущих випадків такого ганебного явища, як ксенофобія. З-під вправного пера Ісаака Михайловича вийшла надзвичайно цікава робота «Отрути та отруєння». Це унікальний твір про історію отруєнь і про значення різних токсичних речовин. Академік І.М. Трахтенберг створив унікальну енциклопедію отруйних речовин, написав книгу про історію рідного інституту, а його багатовимірні літературно-публіцистичні нариси викликають у читачів значну зацікавленість і сьогодні. Великим здобутком Ісаака Трахтенберга на літературній ниві є книга у двох томах «Мій Київ, мої кияни».

Любов до літератури почалась у Ісаака Михайловича ще з дитячих років, коли він відвідував літературну студію при Київському Палаці піонерів під керівництвом Євгена Адельгейма. Потім був вступ до філологічного факультету Київського університету, де він навчався один рік до того, як остаточно вирішив присвятити своє життя медицині.

Все життя академік Трахтенберг окрім наукової роботи займався і літературною творчістю. Більша частина його статей і нарисів були пов`язані з професійною діяльністю, в яких вчений розмірковував про взаємодію токсичних речовин із життям людини.

Вкрай цікавою та корисною для суспільства є також його епістолярна спадщина: листи до друзів і колег, записи зі щоденників і записних книжок тощо. Перший друкований збірник «Запізнілі нотатки» видавництва «Авіцена» читачі побачили у 2000-му році, а продовження у трьох томах «Із записників і не тільки» вийшло друком у 2003 році. За три роки академік І.М.Трахтенберг написав книгу «Слово про Alma Mater», а згодом і двотомник «Мій Київ. Мої кияни», де автор розповідає про славну історію рідного міста, його архітектуру, досягнення, чарівну красу та зустрічі з видатними мешканцями Києва. В книзі названо 1665 прізвищ киян, з якими Ісаак Михайлович спілкувався протягом свого довгого життя.

Київ для Ісаака Михайловича був цікавим і цінним, як у просторі, так і у часі, а головне, в людях, які в ньому жили та живуть досі. Улюбленим куточком Києва був для Ісаака Михайловича так званий «Латинський квартал», де свого часу селилися університетські викладачі, студенти, художники та літератори. На вулиці Тарасівській пройшло його довоєнне дитинство, там мешкали друзі юності, серед яких поет С. Гудзенко, кінодокументаліст О. Шлаєн, спортивний журналіст А. Галинський. Тут же неподалік і вулиця Жилянська, де він навчався в 44-й школі (там навчалися підпільниця Т. Маркус, поет Н. Коржавін, відомі лікарі: М. Городецький, К. Кульчицький, Б. Епштейн, Н. Понисський). До Латинського кварталу входять також вулиці Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, частковоьВолодимирська та Саксаганського, де академік працював до останнього дня в Інституті медицини праці. Багато змін у вигляді сьогоднішнього міста Ісаак Михайлович сприймав дуже болісно і писав про це у різних виданнях.

Як єврея та киянина не могла залишити байдужим І.М.Трахтенберга тема Бабиного Яру, про який з початку 1980-х років він публікував статті та нариси. До 75–ої річниці Трагедії Бабиного Яру І.Трахтенберг був запрошений в урядову Комісію по відзначенню цієї трагічної події. Підсумки роботи Комісії не були схвалені громадськістю. Тоді Ісаак Михайлович у 2016 році на базі своїх матеріалів, а також свідчень очевидців, фотодокументів і поетичних текстів створив книгу «Бабин Яр: Минуле і сьогодення». Передмову до неї написав великий українець - академік Іван Дзюба, який у 1966 році разом із Віктором Некрасовим виступав на першому стихійному мітингу у Бабиному Яру, присвяченому 25-ій річниці Трагедії.

В одному з інтерв`ю Ісаак Михайлович розповів: «Про Бабин Яр я писав не з точки зору того, що там відбувалося, а пропустив цю історію через себе. В нашому медінституті після війни працював столяром Яша Капер. Тоді я жив у гуртожитку на вулиці Жертв Революції (сьогодні це Трьохсвятительська), приходив до нього в майстерню, і він мені розповідав про те, як був у Сирецькому таборі військовополонених. Коли радянські війська підійшли до Києва, нацисти організували групу з кількох десятків євреїв-в'язнів, які витягували трупи з Бабиного Яру і спалювали їх. Те, що він розповідав, могло звести з розуму. Розповідь Яші я відтворив у своїй книзі». Автор привертає увагу широкого загалу до Величезної трагедії єврейського народу, яка була вчинена нацистами по відношенню до мирного населення Європи та знищила цілий пласт історичної пам`яті народа, до якого він сам належить. Ця книга є попередженням про можливість повторення цієї трагедії. Але ані держава, ані єврейські меценати не знайшли кошти для видання цієї книги і автор видав її за власний рахунок, до того ж трьома мовами – українською, англійською та російською скромним накладом у 350 одиниць.

В 2018 році книга була номінована на Премію імені «Шолом-Алейхема». Нагородження Премією проходило у «Музеї Шолом-Алейхема» у центрі Києва по вулиці Велика Васільківська 5, де видатний єврейський письменник прожив 6 років. Діяльність і творчість І.М. Трахтенберга отримала гідну оцінку від керівництва Міністерства культури України та Комітету з присудження премії імені «Шолом-Алейхема». Під час нагородження Ісааку Михайловичу Трахтенбергу були вручені нагороди: Подяка Міністерства культури України за багаторічну плідну діяльність в Комітеті з присудження премії імені Шолом-Алейхема, вагомий внесок у формування загальноукраїнського культурного контексту та сприяння гармонізації міжнаціональних та міжконфесійних взаємовідносин, Диплом номінанта за книгу «Бабин Яр. Минуле і сьогодення», Відзнака Комітету з премії імені Шолом-Алейхема в номінації «Краща публіцистична документальна книга» за книгу «Бабин Яр. Минуле і сьогодення».

Розповідаючи про життя Ісаака Михайловича Трахтенберга - вченого, літератора та громадського діяча не можна не згадати ще про одну його важливу роботу. Він був незмінним головою «Клубу творчої інтелігенції ім. академіка В.В. Фролькіса», його найближчого друга та колеги ще з студентських років, який він створив у 2004 році в пам`ять про друга.

Клуб ім. В. Фролькіса — відомого українського академіка-геронтолога, засновника теорії старіння, розробника експериментальних підходів збільшення тривалості життя об’єднує медиків, письменників, художників, мистецтвознавців, знавців в різних сферах суспільного та громадського життя, які займаються глобальними проблемами сучасності.

З великою тугою у серці сприйняв Ісаак Михайлович звістку про повномасштабну агресію Росії проти України та страшні наслідки наступу на Київ, знищення Бучі, Ірпіня, Гостомелю, жахливі вбивства та жорстокість до мирного населення та військовополонених ЗСУ. Все це викликало у академіка Трахтенберга такі ненависть і зневагу до нових варварів, що він визнав їх гірше за нацистів Другої Світової війни. У найважчі дні війни він знаходився в Києві і продовжував працювати. Війна катастрофічно вплинула на здоров’я Ісаака Михайловича. 27 січня 2023 року серце академіка І.М. Трахтенберга зупинилось.

Держава та наукова спільнота гідно оцінила багатолітню працю академіка І.М. Трахтенберга - українського гігієніста, токсиколога, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступенів (відзначеного медалями: «За оборону Киева», «За доблестный труд в Великой Отечественной Войне 1941-1945 годов», «Ветеран Труда»), доктора медичних наук (1964), професора (1966), члена-кореспондента Національної академії наук України, академіка Національної академії медичних наук України, заслуженого діяча науки та техніки України (1994), лауреата Державної премії в галузі науки і техніки (2002), володаря премії НАН України ім. О.О. Богомольця (2010), академічних премій із профілактичної медицини Національної АМН України (1995, 2002, 2010), Міжнародної медалі «Леонардо да Вінчі» та почесного професора багатьох закордонних академій та університетів.