Департамент культури КМДА | Музей історії Києва

 

Facebook (сторiнка) | Facebook (група)Telegram | YouTube

     

Контакти - Contacts | Графік роботи - Working schedule | Квитки - Tickets

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олена Меленевська,

старший науковий співробітник "Музею Шолом-Алейхема"

Музею історії міста Києва

Київ

alev_ost@ukr.net

Київські єврейські лікарні

Професійна медична допомога та організація охорони здоров'я населення в історії України та Києва налічує не більше трьох століть. До 18-го століття лікарень у взагалі не існувало, а кияни до кінця 18-го століття взагалі не мали професійної медичної допомоги. Значна більшість лікувальних закладів у Києві будувалась саме за рахунок коштів філантропів. Суспільна доброчинність була невід’ємною рисою і в житті єврейської громади Києва. Заможні юдеї вважали за честь приймати участь у благодійних справах, а у будівництві лікувальних закладів тим більш, адже охорона здоров'я населення - одна з найважливіших галузей існування суспільства та держави.

Ключові слова: Київ, лікарні, медична допомога, євреї, філантропи, меценати

Professional medical care and the organization of public healthcare in the history of Ukraine and Kyiv are not more than three centuries old. Until the 18th century, hospitals did not exist at all, and the Kyivans did not have professional medical care until the end of the 18th century. A significant majority of medical facilities in Kyiv were built precisely at the expense of philanthropists. Social charity was an integral feature in the life of the Jewish community of Kyiv. Wealthy Jews considered it an honor to take part in charity work, and even more so in the construction of medical facilities, because public health protection is one of the most important branches of the existence of society and the state.

Keywords: Kyiv, hospitals, medical care, Jews, philanthropists, patrons

Професійна медична допомога та організація охорони здоров'я населення в історії України та Києва налічує не більше трьох століть. До 18-го століття лікарень у взагалі не існувало, а кияни до кінця 18-го століття взагалі не мали професійної медичної допомоги. Лікувалися люди у знахарів, "відьом", народних цілителів, монахів, цирульників, а трохи пізніше - у аптекарів.

Першим лікувальним казенним закладом у Києві була військова аптека, що з'явилася у місті в 1715 році, і лише 1728 року на Подолі військовий Іоган Гейтер відкрив аптеку для цивільного населення. Потім цією аптекою керував його зять Георг Бунге та його онуки. Значно пізніше в Києві почали з'являтися й лікарні.  Однією з перших вважається Кирилівська лікарня, створена на території однойменного монастиря.

Вже згодом міська влада збирала кошти та побудувала Олександрівську лікарню (1875 р.), яка почала надавати киянам і стаціонарну, і швидку медичну допомогу. Саме тут був створений і перший у Києві пологовий будинок (1895 р.), і дитяча лікарня, будівництво якої фінансувала тоді дружина губернатора Демидова.

Але губернська влада була не в змозі потягнути будівництво необхідної для місцян кількості "богоугодних", у тому числі й лікувальних закладів, і зверталась по допомогу до меценатів.

У Києві було багато підприємців - цукрозаводчиків, купців, власників цегельних та інших заводів, і вони прийняли активну участь у розбудові суспільно важливих закладів - освіти, медицини та соціальної допомоги. Тоді це було справою честі, за що вони отримували повагу суспільства, народну вдячність, нагороди та титули від влади. Таким чином, значна більшість лікувальних закладів у Києві будувалась саме за рахунок коштів філантропів.

Суспільна доброчинність була невід’ємною рисою і в житті єврейської громади Києва. Заможні юдеї вважали за честь приймати участь у благодійних справах, а у будівництві лікувальних закладів тим більш, адже охорона здоров'я населення - одна з найважливіших галузей існування суспільства та держави.

У другій половині 19-го та на початку 20-го століття у Києві була створена та успішно функціонувала низка таких доброчинних організацій від єврейської громади міста: Комітет у справах єврейської благодійності при міській управі, Товариство допомоги бідним євреям Києва, Товариство піклування про бідних ремісників і робітників-євреїв, Товариство піклування про старих бідних євреїв (мали власну «богадільню»), Товариство надання допомоги сухотним (мали заміський санаторій) та деякі інші.

Звичайно, що надання медичної допомоги та створення лікарень було одним з найголовніших напрямків благочинної роботи єврейської громади Києва, і багаті юдеї міста приймали в цій роботі активну участь, як філантропи. За їх ініціативою та безпосереднім фінансуванням було створено багато медичних закладів.

Першим таким закладом стала тоді міська єврейська лікарня, на базі якої потім сформувалась та виросла сучасна Київська обласна лікарня №1, що знаходиться на старовинній вулиці Багговутівській 1 поміж Татаркою та Лукьянівкою. На сьогодні - це великий медичний комплекс відділень різного призначення – від поліклініки до лабораторій. Будівлі комплексу мають різні роки народження – це і старовинні будинки з величезними вікнами та високими стелями, і новітні побудови різних років.

Історія створення Київської обласної клінічної лікарні починається з середини 19-го століття, а точніше з 1862 року, коли всього один лікар разом з фельдшером почав надавати медичну допомогу мешканцям міста. Тоді була створена перша дюжина ліжок. На початку 20 століття лікарня могла прийняти біля трьохсот хворих і стала багатопрофільною установою, де працювало біля п’ятисот лікарів.

Вже за радянські часи «Київська Обласна Клінічна Лікарня» (КОКЛ) стала важливим плацдармом для наукової ініціативи. У стінах закладу працювали і творили ведучі учені медичного факультету Університету Святого Володимира: професор В.А. Караваєв, А.Ф. Шимановський, М.В. Скліфосовський, Ф.Ф. Меренг і багато інших. Їх активна наукова діяльність сформувала передумови для отримання обласною лікарнею статусу учбового центру». (https://kokl.ua/ua/about/istoriya/ сайт КОКЛ)

Ця колишня єврейська лікарня була повністю побудована на пожертвування. Перші цегляні корпуси лікарні були збудовані в 1884-1885 році коштом родини Бродських – відомих київських купців і меценатів, а також за безпосередньою фінансовою допомогою таких київських євреїв-філантропів, як подружжя Заксі, Френкелі та деяких інших. В одному з корпусів лікарні містилася синагога.

Після смерті головного мецената Ізраїля Бродського опіку над єврейською лікарнею прийняли на себе його сини Лазар і Лев. За їх ініціативою та за їх кошт у Києві було збудовано ще багато громадських закладів, зокрема й медичного спрямування, як-то Бактеріологічний інститут і деякі з корпусів Університетських клінік.

1896 року Київ стикнувся з епідемією дифтериту. Тоді ж, восени, єврейське Товариство боротьби з заразними хворобами заснувало в Київі на Байковій горі Бактеріологічний інститут. Його збудували на гроші «цукрового короля» Лазаря Ізраїльовича Бродського – одного з засновників і першого голови ради цього Товариства за кілька років після спалаху холери (1892 р.). На той момент це було вкрай необхідним, адже місто регулярно потерпало від різноманітних епідемій.

Цей заклад був створений на базі невеличкої бактеріологічної лабораторії, яка існувала ще з 1886 року, але не могла впоратись з об'ємом необхідних досліджень. Ініцюював створення цієї лабораторії, а потім Товариства боротьби з заразними хворобами, та й врешті-решт самого Бактеріологічного інституту профессор кафедри хірургічної патології університета св. Володимира Олександр Павловський, який налагодив випуск рятівної протидифтерійної сироватки.

Лазар Бродський був обраний Головою Господарчого комітету та надавав необхідні для справи кошти. Таким чином навесні 1896 року в Протасовому Яру відбулась закладка двоповерхової будівлі Бактеріологічного інституту, а вже за півроку заклад  під керівництвом професора О.Павловського почав працювати. Тоді ж на базі інституту функціонували курси з підготовки ллікарів-бактеріологів і імунологів.

1891 року у Києві за кошти єврейських підприємців було створене Товариство допомоги хворим дітям, для якого Лев Бродський виділив велику суму грошей (60 тис.руб.). Саме на ці кошти відомий київський архітектор М.Артинов побудував у 1898 році медичну Амбулаторію на вулиці Бульварно-Кудрявській.

1899 року Лазар Бродський запропонував університету святого Володимира (бульвар Шевченко 17) розширити акушерську клініку та виділив кошти на побудову окремого корпуса.

У 1903 році архітектор М.Артинов побудував на нинішній Парковій дорозі ще два корпуса лікарні Товариства допомоги хворим дітям, гроші на будівництво яких у значній мірі виділив також Бродський. Єврейський філантроп планував ще побудувати інфекційну лікарню на Байковій горі біля Бактеріологічного інституту, але 1904 року він пішов з життя та не здійснів цей проект.

Молодший брат Лазаря Бродського - Лев, який був членом Товариства допомоги хворим дітям (1891 р.), зробив дуже потужний грошовий внесок на відкриття безкоштовної лікарні по вулиці Михайлівській, а пізніше - амбулаторної лікарні на Бульварно-Кудрявській.

Ще один медичний заклад Києва - хірургічна лікарня для незаможних євреїв була побудована коштом міського підприємця Іони Зайцева в 1897 році на вулиці Кирилівській. Поруч містилася будівля притулку для євреїв похилого віку з юдейським молитовним будиночком від 1911 року, який заснував син Іони Зайцева - Маркус. Меценат Іона Зайцев збудував для хіруга Григорія Биховського хірургічну лікарню, де зокрема було виділено 25 безкоштовних ліжок для незаможних городян.

Звичайно, що медичні заклади в Києві будувала далеко не тільки єврейська громада та її філантропи. Велика кількість лікарень була побудована на пожертви православної громади та українських меценатів.

Перші лікарні взагалі виникли при православних монастирях - Києво-Печерській Лаврі, Кирилівському братстві, Покровському монастирі. Багато лікарень фінансували підприємці з відомої родини Терещенків, наприклад, Лікарню для чорноробочих (тепер ОХМАТДІТ), амбулаторію, Акушерський притулок, Дитячий притулок на Паньківській тощо, а також "нічліжки" для безхатченків.  Багато грошей для цієї соціально важливої справи виділяли і Микола Терещенко, і Михайло Дегтерьов, подружжя Попових ("очна" лікарня). Підприємець Грігорій Гладинюк пожертвував власну садибу та 70 тис. руб. на лікарню для хронічних хворих, а коштом Семена Могилевцева була побудована лікарня на 40 ліжок, дитяче відділення і навіть перший рентгенівській кабінет. Відома, наприклад, ще неврологічна міська лікарня М.Лапинського на Бульварно-Кудрявській, що містилась у колишній садибі барона Штейнгейля, лікарня Товариства швидкої медичної допомоги на Рейтарській (1914 р.), де були терапевтична та гінекологічна клініки, приватна клініка відомого київського хірурга Петра Качковського (1907), яку потім викупив доктор медицини Гнат Маковський.

Ще у Києві була "лютеранська" лікарня, побудована коштом київських німців, що містилася на нинішній вулиці Коюбинського (пізніше - лікарня водників).

Особливе місце в Києві тих часів займала Георгіївськка лікарня Товариства лікарів-спеціалістів, як і багато приватних різного спрямування клінік, які почали створюватись у Києві 19-го століття, як гриби після дощу. Але це були лікарні для багатіїв, які створювались заможними та знаними докторами.

А ось лікарні для пересічних киян будувались зазвичай за ініціативою державної влади спільно з філантропами, що й створило потужний фундамент для подальшої розбудови системи охорони здоров'я столиці. Тоді всього за кілька десятків років у Києві з'явилось багато безкоштовних лікарен, де працювали професійні лікарі та медичні сестри. Вагомий внесок у розбудову системи охорони здоров'я Києва внесли тоді й єврейські меценати, а побудовані ними медичні корпуси досі служать людям.

Лазар Бродський

Лікарня Зайцева

Колишня дитяча лікарня на Парковій дорозі

Клініки університету святого Володимира

Бактеріологічний інститут. 1900-і роки

Єврейська лікарня. Інфекційний корпус

Єврейська лікарня. Легеневий корпус

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© Музей Шолом-Алейхема - Sholom-Aleichem Museum

 

 

 

 

 

 

 

 

При повному або частковому використанні матеріалів сайту Музея Шолом-Алейхема посилання / активне посилання на нього обов'язкове. When using materials of the Sholom-Aleichem Museum website in full or in part, the reference or the hyperlink to it is obligatory.

Створення та підтримка сайту - Creation and support of the website: Rafael Litvin