ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА

Головна | Контакти

Єврейський календар | The Jewish Calendar

Ірина Климова

Календар, за яким ось уже кілька тисяч років живе єврейський народ, відрізняється від календаря, яким здавна користуються європейці. Єврейська календарна система вважається однією з найскладніших серед усіх нині існуючих і не схожа на інші відомі системи тим, що вона неперіодична. На перший погляд розібратися в цих розрахунках непросто, але можна.

Протягом декількох перших століть календар європейських народів, що прийняли християнську віру, відповідав єврейському. Лише в 325 р. на Нікейському соборі була встановлена умовна дата літочислення від Різдва Христова, з якої і почалося времясчіслення реформованого християнського календаря. На той час за єврейським літочисленням настав уже 3760 р.

Єврейський календар - місячно-сонячний. Звичайний (невисокосний) єврейський рік має 12 місяців по 29 і по 30 днів. З одного боку, свята Тори (П'ятикнижжя) пов'язані з сонячним циклом, тобто з порами року: Песах (єврейський Великдень) завжди святкують навесні. Тора говорить про Песах як о святі весни. Але якщо залишити без змін місячний календар, то Песах буде щоразу пересуватися на 11 днів назад, і через 5 років це свято довелося б святкувати взимку, а ще через кілька років - восени. Однак, c іншого боку, всі місяці, що згадуються в календарі - місячні.

Постійний календар у сучасному вигляді був встановлений єврейськими мудрецями в 4119 р. (приблизно 359 р. н.е.). Для ведення календаря необхідно спостерігати за появою нового місяця та визначати початок весни. За часів існування Синедріону - Верховного релігійного суду - початок місяця визначався саме шляхом спостереження.

Кожен календарний місяць містить 29 днів (неповний місяць) або 30 днів (повний місяць). При заході сонця під кінець 29-го дня місяця спостерігачі стежили, чи з'явиться новий місяць. Як тільки вони бачили молодика - йшли в Синедріон, де їм задавали питання щодо форми місяця, що вони його бачили, та його положення відносно сонця та горизонту. Якщо показання свідків сходилися, то наступний день оголошувався першим днем нового місяця - Рош Ходеш. Таке рішення міг винести тільки Синедріон.

Якщо ж на 30-й день новий місяць не з'являвся, це означало, що місяць - повний і складається з 30 днів. 31-й день, незалежно від спостережень, оголошувався першим днем нового місяця, так як на 31 день новий місяць вже точно мав з'явитися, навіть, якщо цього ніхто й не бачив.

Вирішення питання про те, чи складається рік з 12 або з 13 місяців, покладолося на декількох членів Синедріону, які керувалися при цьому ростом і дозріванням фруктів і зернових, положенням сонця та іншими міркуваннями.

Питання про додаткові місяці вирішувалося в Адар - останньому місяці року, після якого зазвичай йде Нісан. Якщо визнавалося, що рік складається з 13 місяців, це оголошувалося до кінця Адара, і наступний за Адаром місяць називали не Нісаном, а іншим Адаром.

До речі, назви місяців євреї перейняли у вавилонян. До вавилонського полону (6 ст. до н.е.) у євреїв місяці мали лише порядковий номер. Після вирішення питання про тривалість місяця або року необхідно було повідомити це всім євреям. При цьому звістка мало доходити досить швидко, щоб можна було дізнатися, на які дні припадають свята. Поки всі євреї жили в Землі Ізраїлю, це було нескладно, але з початком вигнання, відстані, які доводилося долати, суттєво збільшилися. Тому, побоюючись, що звістка може затриматися, Мудреці постановили, що всі свята за межами Землі Ізраїлю слід святкувати два дні. Додатковий день свят зберігся і до цього часу, незважаючи на заміну спостережень обчисленнями.

Кожен місяць єврейського календаря має знак зодіаку, пояса на небесній сфері, по якому рухаються місяць, сонце і більшість планет. З давніх часів прийнято позначати 12 знаків зодіаку символами їх сузірь: Ваги (Тишрей), Скорпіон (Мархешван), Стрілець (Кіслев), Козеріг (Тевет), Водолій (Шват), Риби (Адар - це єдиний місяць, який подвоюється, тому і назва знака у множині), Овен (Нісан), Телець (Іяр), Близнюки (Сіван), Рак (Тамуз), Лев (Ав), Діва (Елул). 12 зодіакальних знаків були і емблемами 12 колін Ізраїлевих, які, згідно з біблією, походили від 12 синів Якова.

Відповідно до єврейської традиції 25-го елула (зазвичай - вересень-жовтень) Всевишній почав створення Світу. Шостий День творіння - 1-е тішрея - день створення людини, став початком Нового року. Згідно єврейським календарем, Адам і Єва - перші люди, створені за образом Бога, - жили близько 5750 років тому.

Напевно, саме дивне в єврейському Новому році те, що він припадає на сьомий місяць єврейського календаря, як у західному світі Новий рік святкувався б 1 липня, а не 1 січня. Першим місяцем року євреї вважають весняний місяць нісан - місяць виходу з Єгипту, коли євреї стали народом. З іншого боку, тишрей - місяць, коли Бог завершив створення світу.

Осінній місяць тишрей, що слідкує відразу за елулом, особливо багатий святами. Він починається Великими святами, що знаменують наступ нового єврейського року – Рош ха-Шана. Через 10 днів слідом за Рош ха-Шана йдуть Йом-Кіпур, Суккот і Симхат-Тора - завершення річного циклу читання п'яти книг Тори та початок читання знову з першого розділу.

Більшість єврейських свят пов'язана з подіями єврейської історії. Песах, наприклад, знаменує вихід з Єгипту, Шавуот - дарування Тори, Пурим - звільнення від Амана, лиходія, який замишляв погубити всяке військо євреїв. Рош ха-Шана і Йом Кіпур - свята з великою спрямованістю на особистість. У цей час (і заздалегідь) євреям належить аналізувати свої вчинки та провини за весь попередній рік. Мета Рош ха-Шана і Йом-Кіпур - етичне й релігійне переосмислення життя і підготовка до року, що починається.

Але й це ще далеко не все. У євреїв не один Новий рік, а чотири. Є ще Новий рік царів, Новий рік тварин і Новий рік дерев - він називається Ту-Бішват. Це древнє свято дуже популярне досі на Землі Ізраїлю та у діаспорі.

Всім відома біблейна заборона євреям працювати по суботах. Субота - Шабат - дуже важливий, особливий для євреїв день. Протягом багатьох століть євреї відраховують дні від суботи до суботи. Навіть ті євреї, що не дотримуються традицій іудаїзму, прагнуть висловити свою причетність до Шабату.

Традиційне єврейське життя тісно пов'язано з календарем. У календарі відзначені знаменні дати, дні єврейських свят, час запалювання суботніх свічок. З календарем пов'язані також правила кашрута (норми єврейського життя).

Можна сказати, що за календарем розписаний кожен день життя єврея. Однак, під час радянської влади євреї України не мали доступу до джерел основних відомостей іудаїзму, правил традиційного єврейської життя. Друковані видання пов'язані з єврейською традицією були практично під забороною.

В архівах київського Центру вивчення історії та культури східноєвропейського єврейства зберігається унікальна колекція єврейських календарів, створених власноруч євреями, які, не звиртаючи увагу на заборону, прагнули жити згідно зі своїми традиціями. Колекція була передана в архів родичами єврейського письменника Забари. Треба зазначити, що в радянській Україні створювати, користуватися та зберігати подібні речи було небезпечно.

Видання календарів сприяє відродженню й подальшому розвитку єврейського національного життя, інтеграції євреїв України в світове єврейське співтовариство.

Музей Шолом-Алейхема

Контакти

© Sholom-Aleichem Museum - Kyiv

При повному або частковому використанні матеріалів сайту Музея Шолом-Алейхема посилання/активне посилання на проект обов'язкове