|
Лев Лазор-Скоп народився у 1954 року у Львові. Автор понад 20 персональних виставок. Роботи зберігаються у музеях і колекціях в Україні і за її межами. Працює художником реставратором у музеї "Дрогобиччина" та старшим викладачем на кафедрі Сакрального мистецтва ЛНАМ. Автор низки ікон, що знаходяться у церквах Західної України, автор іконостасу у селі Коти Яворівського району. Крім малярства, займається мистецтвознавчою науково-дослідною роботою.
У 2002 році заснував творче об’єднання "Кактус", метою якого є продовження української національної малярської традиції у сучасному мистецтві. Автор безпрецедентного арт-проекту: намалював 365 ікон Богородиці на кожен день року.
Вже сам по собі Лев Скоп - людина, яка не може не зацікавити. Створив власну рок-групу і, крім віршів, пише пісні. Майстерню має у невеликій церкві.
Він ніколи не заробляв величезних коштів, але вважає себе успішним. «Успіх - це бути потрібним», - говорить Скоп.
Свої наукові роботи він пише тільки тоді, коли має натхнення. Так само, як картини, ікони чи поезію. І ніколи не працює на замовлення. «Це найпростіший спосіб втратити себе самого», - стверджує Скоп.
«Мені пощастило в житті - маю все, що потрібно», - каже Скоп. - «Цим на 99 відсотків завдячую батькам. Вони ніколи не пхалися в моє життя. Мамі, звісно, не було байдуже, як я вчуся, але вона не сварила мене, коли я приносив додому трійку. У нашій родині віталися різні захоплення. Хочу спорту - займаюся, хочу йти на танці - іду. Головне, за що рідні хвилювалися, щоб ми голодні не були...
Найважливіше, що передали мені мої рідні - це гідність і честь. Що це означає? Я не буду брехати в малярстві, я не буду брехати в поезії, я не буду брехати в науці, я не буду брехати вам».
Скоп вважає, що кожна середньостатистична людина народжується з талантом. Але дуже часто в дитинстві самі батьки вбивають цей не сміливий порив, як от кажуть, заривають йому в землю. Треба підказувати людині, допомагати, підставляти дружнє плече.
Протягом 15 років Скоп викладав в Львівській академії мистецтв, написав десятки наукових статей, випустив сотні учнів-митців.
Він часто виставляє свої роботи. Для нього виставка - дуже інтимна річ. «Я з’являюся перед людьми голий, простий, такий, який є. Робота кожного художника – автопортрет», говорить Скоп.
За словами Скопа, найважливіший принцип в його житті - принцип свободи: «Я не буду писати вірш в стилі когось, чи на догоду комусь. Я писатиму вірш, який мені хочеться, незважаючи на те, який він - скандальний, чи ні. Дехто скаже: «Так вірші не пишуться!» А мені байдуже. Я пишу те, що я відчуваю».
Теж саме й про чесність: «Без чесності в мене не піднялася б рука малювати якусь картину. Треба бути максимально відвертим і щирим».
Лев Скоп зібрав довкола себе групу митців-однодумців, і вони творили сучасне мистецтво на основі давніх українських традицій.
У 2019 році у Музеї Шолом-Алейхема відбулась виставка живопису Левка Скопа за мотивами прози Бруно Шульца - дрогобицького письменника та митця, представника мистецтва експресіонізму, творча особистість котрого формувалася на перетині польської, єврейської та українськох культури у Дрогобичі.
Роботи Скопа не належать до класичного ілюстративного матеріалу, а є ніби доповнення та продовженням шульцівської прози. Як він розповів, коли вперше перечитав Шульца, то зрозумів, що все життя до цього малював ілюстрації на його твори, хоча ще й не знав їх.
. . . .
Lev Lazor-Skop was born in 1954 in Lviv. The author of more than 20 personal exhibitions. The works are kept in museums and collections both in Ukraine and abroad. He works as an artist-restorer at the "Drogobychchyna" museum and a senior teacher at the Department of Sacred Art of the National Academy of Sciences. The author of a number of icons located in the churches of Western Ukraine, the author of the iconostasis in the village of Koty, Yavoriv district. In addition to painting, he is engaged in artistic research work.
In 2002, he founded the creative association "Cactus", the purpose of which is to continue the Ukrainian national painting tradition in modern art. The author of an unprecedented art project: he painted 365 icons of the Mother of God for every day of the year.
In himself, Lev Skop is a person who cannot help but be interested. He created his own rock group and, in addition to poems, writes songs. He has a workshop in a small church.
He never made a lot of money, but he considers himself successful. "Success is being needed," says Skop.
He writes his scientific works only when he has inspiration. Just like paintings, icons or poetry. And never works to order. "This is the easiest way to lose yourself," says Skop.
"I'm lucky in life - I have everything I need," says Skop. "I owe 99 percent of this to my parents. They never entered my life. Mom, of course, didn't care how I studied, but she didn't scold me when I brought home a triple. Various hobbies were welcome in our family. I want to play sports - I do it, I want to go dancing - I go. The main thing was that our relatives were worried about us not being hungry...
The most important thing that my relatives passed on to me is dignity and honor. What does it mean? I will not lie in painting, I will not lie in poetry, I will not lie in science, I will not lie to you”.
Skop believes that every average person is born with talent. But very often in childhood, the parents themselves kill this not brave urge, as they say, bury it in the ground. It is necessary to prompt a person, to help, to lend a friendly shoulder.
For 15 years, Skop taught at the Lviv Academy of Arts, wrote dozens of scientific articles, and graduated hundreds of student artists.
He often exhibits his works. For him, the exhibition is a very intimate thing. "I appear before people naked, simple, as I am. Every artist's work is a self-portrait," says Skop.
According to Skop, the most important principle in his life is the principle of freedom: "I will not write a poem in someone's style or to please someone. I will write a poem that I want, regardless of whether it is scandalous or not. Some will say: "That's not how poems are written!" And I don't care. I write what I feel."
The same about honesty: "Without honesty, I wouldn't have raised my hand to paint a picture. You have to be as frank and sincere as possible”.
Lev Skop gathered around him a group of like-minded artists, and they created modern art based on ancient Ukrainian traditions.
In 2019, the Sholom-Aleichem Museum hosted an exhibition of paintings by Levko Skop based on the prose of Bruno Schultz, a writer and artist from Drohobych, a representative of expressionist art, whose creative personality was formed at the intersection of Polish, Jewish, and Ukrainian culture in Drohobych.
Skop's works do not belong to the classical illustrative material, but are, as it were, an addition and continuation of Schultz’s prose. As he told, when he reread Schulz for the first time, he realized that he had been drawing illustrations for his works all his life before that, although he did not yet know them.
|
