|
Своїми яскравими та виразними образами український митець Любомир Мартинюк дотримується традицій львівської мальовничої школи. Його об'єктами творчості є пейзажі, натюрморти та портрети, які в нього дуже виразні. Його вихори широких мазків - наче думки, що передають його настрій.
Любомир перебуває у своєму вимірі творення. Він натхненно відкрит для пошуку нових вражень. «Мої роботи - це плід пошуків. Моя мета - творити легко та невимушено», - каже Любомир.
Його палітра - це весь спектр кольорів, напружених і насичених і водночас інтимних та ніжних.
Любомир Мартинюк народився 5 серпня 1980 року у селі Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області. У 1995-1998 роках навчався у Косівському коледжі декоративно-ужиткового мистецтва, на факультеті художнього розпису. У 2004 році закінчив Львівську національну академію мистецтв, факультет сакрального та монументального живопису.
Із дитинства Любомир хотів бути священиком. Але якось у 7-му класі відчув, що його покликання - малювання. “Зараз я розумію, що все зробив правильно. Щоправда, мама моє рішення не підтримала, сказала: “Не дай Боже! Невже ти будеш усе життя таким же бідним та алкоголіком, як інші художники?” Тоді я їй поклявся, що ніколи не вживатиму алкоголь. Так воно і є”.
Після школи Любомир вступив до Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва. Шлях навчання був дуже непростим.
Одним із ранніх напрямків роботи Любомира було зображення тварин і птахів. Це почалося ще в Карпатах, коли він навчався в коледжі, і тривало 10 років. На цих роботах позначився вплив гуцульської кераміки, настінного розпису, народного іконопису на склі. Жанр, у якому він працював, ніс радість, сміх, свободу. Але прийшов новий період, і він поставив перед собою мету вивчити всі сучасні техніки. Академію закінчував, захопившись абстракцією.
Три роки Мартинюк провів у Тернопільській області, на хуторі біля Почаєва. То був такий період: хотілося забути про гроші, просто творити і зрозуміти - чи можна, пишучи картини від душі, а не на замовлення, утримувати дружину і дітей? Він хотів, щоби картини були живі, йому хотілося передати дух життя, але не через реалізм природи, хоч і не відрікаючись від нього. Це мав бути живопис серця. Його тоді дуже підтримували слова: “Був вірним у малому – поставлю тебе над великим”.
Любомир - невтомний організатор та натхненник серії пленерів для молодих та вже відомих художників України на її безмежних теренах від рідних Карпатських до екзотичних Кримських гір. Він постійно займається благодійною діяльністю.
Часто його роботи - від полотен до величезних, на всю стіну, розписів та декорацій - подарунок школам-інтернатам, місцям позбавлення волі, театральним та самодіяльним колективам.
Коли Любомир переїхав до Києва, він думав, що це тимчасово: «Потрібні були гроші… Я не розумів, як жити далі. Але не здавався, і в якийсь момент усе почало змінюватися… Картини дали мені перші заробітки. Люди просто змушували брати гроші”, - каже митець.
Перші пару років у столиці працював в майстерні в Національному ботанічному саду, в який він закохався і де він працював як одержимий.
В холі адміністративного приміщення київського Національного ботанічного саду ім. М. Гришка не можна не помітити одну картину. Величезна картина, на якої… лише трава. Вона як жива. Це робота Любомира Мартинюка.
На картинах, каже Любомир, він зображує любов: “Для мене в мистецтві стоїть питання не про те, що і як творити, а просто дарувати творчістю життя. Настав час любові, того, що людям потрібно - мистецтва як живої води, ковтка свіжого повітря, простоти і чистоти образу”.
Роботи Любомира Мартинюка було представлено на численних персональних та збірних виставках у різних містах України, Іспанії, Великобританії. Велика кількість його робіт знаходиться у приватних колекціях України, Німеччини, Чорногорії, Швеції, Польщі, Норвегії та іншіх країн.
. . . .
With his bright and expressive images, the Ukrainian artist Lyubomyr Martynyuk adheres to the traditions of the Lviv painting school. His works are landscapes, still lifes and portraits, which are very expressive. His swirls of broad strokes are like thoughts that convey his mood.
Lyubomyr is in his dimension of creation. He is inspirationally open to seeking new experiences. "My works are the fruit of searches. My goal is to create easily and casually," says Lyubomyr.
His palette is the whole range of colors, intense and saturated and at the same time intimate and tender.
Lyubomyr Martynyuk was born on August 5, 1980 in the village of Solotvyn, Bogorodchansky district, Ivano-Frankivsk region. In 1995-1998, he studied at the Kosiv College of Decorative and Applied Arts, at the faculty of painting. In 2004, he graduated from the Lviv National Academy of Arts, Faculty of Sacred and Monumental Painting.
Since childhood, Lyubomyr wanted to be a priest. But somehow, in the 7th grade, he felt that his vocation was drawing. "Now I understand that I did everything right. However, my mother did not support my decision, she said: "God forbid! Are you going to be as poor and an alcoholic all your life as other artists?” Then I swore to her that I would never drink alcohol. That's how it is."
After school, Lyubomyr entered the Kosiv College of Applied and Decorative Arts. The learning path was very difficult.
One of the early directions of Lyubomyr's work was the depiction of animals and birds. It started back in the Carpathians, when he was in college, and lasted for 10 years. These works were influenced by Hutsul ceramics, wall painting, folk icon painting on glass. The genre in which he worked brought joy, laughter, and freedom. But a new period came, and he set himself the goal of learning all modern techniques. He graduated from the academy, fascinated by abstraction.
Martynyuk spent three years in the Ternopil region, on a farm near Pochayev. It was such a period: I wanted to forget about money, just create and understand - is it possible to support my wife and children by painting from the heart, and not to order? He wanted the paintings to be alive, he wanted to convey the spirit of life, but not through the realism of nature, although he did not renounce it. It was supposed to be a painting of the heart. At that time, he was greatly supported by the words: "I was faithful in a small way - I will put you over a big one."
Lyubomyr is a tireless organizer and inspirer of a series of plein-air exhibitions for young and well-known artists of Ukraine on its boundless terrain, from the native Carpathian Mountains to the exotic Crimean Mountains. He is constantly engaged in charitable activities.
Often his works - from canvases to huge, full-wall paintings and decorations - are a gift to boarding schools, places of deprivation of liberty, theater and amateur groups.
When Lyubomyr moved to Kyiv, he thought it was temporary: "I needed money... I didn't understand how to live on. But I didn't give up, and at some point everything started to change... Paintings gave me my first earnings. People were simply forced to take money," says the artist.
The first couple of years in the capital, he worked in a workshop in the National Botanical Garden, which he fell in love with and where he worked like an obsession.
In the hall of the administrative building of the Kyiv National Botanical Garden it’s impossible not to notice a painting. A huge painting with... only grass. It is ‘alive’. This is the work of Lyubomyr Martynyuk.
In his paintings, Lyubomyr says, he depicts love: "For me, the question in art is not about what and how to create, but simply to give life through creativity. The time has come for love, for what people need - art as living water, a breath of fresh air, simplicity and purity of image."
Lyubomyr Martynyuk's works were presented at numerous personal and group exhibitions in various cities of Ukraine, Spain, and Great Britain. A large number of his works are in private collections of Ukraine, Germany, Montenegro, Sweden, Poland, Norway and other countries.
|
